Хочеться щастя, і світла, і трохи тепла.
Хочеться птаха, що в грудях, пустити на волю.
Хочеться жити для когось й згоріти дотла,
Й знов відродитися і не пізнати вже болю.
Болю і відчаю – пустки утрачених днів,
Світлом від світла мережити дні… на поталу?
Хочеться птахом у небі радіти весні,
Сонцем славетним впиватись безтямно, до шалу!
Не сподіватись – надію убито давно,
Та не зневіритись. Як же тоді поміж люди?
Хочеться неба в долонях, а не за вікном.
Неба на двох і на двох одну пісню, до згуби.
Хочеться піснею тою летіти в світи,
Ті, де живе й не вмирає високе й одвічне.
Зрештою, хочеться в щасті себе віднайти
І римувати те щастя з коханням величним.
світлина автора)))
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726652
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.03.2017
автор: Олена Жежук