Я бачив мертвого шпака.
Лежав маленький, сиротливий.
У когось піднялась рука
На співака весни та дива.
Хтось не боявсь зробити гріх,
Лишивши світ без цього птаха,
Він вчора ще співав для всіх.
Тепер не буде, бідолаха.
Не треба виправдання слів
У бік морального каліки,
Він не шпака сьогодні вбив,
Він душу вбив. Свою. Навіки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726613
Рубрика: Інша поезія натхнення
дата надходження 31.03.2017
автор: rutzt