ЗВЕЧОРІЛО

ЗВЕЧОРІЛО
Вже  навколо  звечоріло...
Щоби  сонце  відпочило,
Щоб  земля  набралась  сили
На  наступний  день.

Сутінки  накрили  місто.
А  за  містом!  А  за  містом
Степ  широкий  ані  рушить,
Стелиться  туман.

А  за  лісом  в  небокраї
Ще  краєчок  сонця  сяє,
Під  рожевий  цвіт  далекий
Соловей  співає.

Пісня  лагідна  вечірня
Долітає  до  подвір’я,
Український  край  широкий
Зустрічає  ніч.

А  на  сході  зійшли  зорі.
Ці  хвилини  неповторні.
Ще  можливо  на  картині
Зупинити  мить.

Молодий  гуляє  місяць,
Не  знаходить  собі  місця:
Вибирає  зірку  ясну
Серед  всіх  красунь.

І  триває  час  утіхи...
Засинають  дрібні  діти.
І  лунає  колискова,
І  так  любо  жить!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726550
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.03.2017
автор: Вікторія Бондаренко