Один копається в собі,
Ще інший риється в лайні.
А той вночі,коли без сонця
Рахує сховані червонці.
Хтось точить зуби на сусіда,
Ще хтось почитує Евкліда,
Потім мудрує і лукавить.
Себе коханого так славить.
Злодюга все замки ламає,
Колись погибель відшукає.
Той трудить руки роботящі ,
Щоб діти виросли путящі.
Невдаха,що втиряв кохання
До Бога шле свої волання.
А ще хтось проклятий страждає
Чужі гріхи в собі збирає...
Так день за днем із року в рік
Минає наший з Вами вік...
Мудрець же той хто вище всього
Обрав служіння тільки Богу.
Відгородивсь від суєти
Важкий цей хрест-не всім нести...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726542
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.03.2017
автор: Totoha