Читаю серце, ніби нову книгу

Читаю  серце,  ніби  нову  книгу,  
Чуже.  Вникаю  в  кожне  слово.  
Мов  проліски,  шукаю  серед  снігу
Чужого  болю  серця  -  допомоги.  

Читаю  всі  розхристані  печалі,  
Тверезі  радості,  любові  напідпитку,  
Прискіпливої  правди  вертикалі,  
Інтригами  наосліп  зшиту  свитку.  

Читаю  їх  турботи  непритомні,  
КорИстю  зашрамовані  їх  душі  -  
Каменоломні,  безсвідомі,  забобонні...  
Чужі  серця  моєму  небайдужі...  

Свого  ж  не  чую...серце  лиходіє  
Від  пошуку  в  чужих  серцях  рятунку.  
Десь  жевріє  на  пристані  надії  
Душа  ...  шукає  щастя  візерунки...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726300
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.03.2017
автор: Юлія Ганненко