Я маршем пройдусь проти себе,
В руках моїх – віник!
Надіюсь, - не вибухне Небо,
Де я – запобіжник!
Я маршем по злиднях пройдуся!
Авжеж... Не звикати!
Нажаль, - плаче мати,
Що чула: «Повір, повернусь я!»
Я маршем пройдусь, де зі мною
В сльозах – моє серце!
Та ні... Все це, зветься -
Війною!..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726090
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 28.03.2017
автор: Андрій Бабич