Душа болить, а серце плаче

Душа  болить,  а  серце  плаче,  
Холодний  вітер  дошкуля.
-  Ой,  ти  скажи,  скажи,  юначе,  
Де  твоя  доленька  гуля?  

-  А  моя  доля  -  козацька  воля!  
Її  я  буду  боронить.  
Якщо  я  згину  в  чистім  полі,  
Чи  будеш  сльози  за  мною  лить?  

-  Як  чорний  ворон  стра́шну  звістку  
Мені  з  дороги  принесе,  
Зв’яжу  калини  кетяг  в  хустку,
До  тебе  пташка  хай  несе.  

Зросте  калина  на  могилі  
Із  вітром  буде  говорить,  
А  той  розкаже  всій  родині:
Юначе  тіло  де  лежить.  

Отак  стояли  й  говорили  
Козак  з  дівчиною  вночі:  
Одне  до  одного  тулились,
Котились  сльози  по  щоці.  

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725996
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.03.2017
автор: Ольга Калина