Всього тебе, випивати до краплі
І бачити - цілуєш ти її...
Говорячи, пробач мені, не варті
Ті почуття, що просто нічиї...
Розбавити цю ніч терпку сльозами,
Але не зараз, але не тепер...
Побачивши себе її очами-
Розбита вщент, мов вирубаний сквер...
І тільки там, в безпеці темних вікон...
Розлиється у гіркості мій дощ...
Із туги невимовної без ліку...
Де з серця мого лиш мільйони площ...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725928
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.03.2017
автор: Квітка))