Я боюсь забути ці хвилини
і заплуталась, що є щастям,
перед очима життєві картини
ми очевидно однієї масті,
мені здається, що я твій розпач,
а ти мій недосяжний сенс
і як усе складеться, хтозна
наш неповторний "dance"
Внутрішній біг зупинився
і гонитва за незрозумілим
ти трохи від життя стомився,
а я є чимось нарешті дозрілим...
На вагу часу років, сказане
омріяне і довгоочікуване,
сховати всю сірість розмазану
закрити рокам, роти із криками.
Ти принц, не сумнівайся
моїх неусвідомлень ранніх,
за ширму років не ховайся
ми один одному є драйвом,
безмежність нашого космосу
оправдовує спільне існування
то мого, то твого тремтіння голосу
ми один одного надбання...
Я жертвую римами заради пам'яті,
зрозумій правильно мою сповідь,
розрадь, заради минулих життів, заради,
і знову колись, як завжди буде нове.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725724
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 26.03.2017
автор: owl silence