Лелеки клекочуть у маленьких гніздах,
Сонце посміхнулося мені.
Я...Я астронавт?Ні,я повелитель
Семи доріг й семи стихій.
Стежка вузька,триматись треба рівно
І швидко крокувати до зірок.
Якщо ж не так-то падати у прірву,
Де пліснява,гнилля і холодок.
Весняний вітер розвіва надії.
Волосся і старі сумні думки.
Я...Я повелитель?Ні,я мрійник,
Що розсипає по затоптаних стежках квітки.
Музику ритмічно відбиває пульс,
Всі життєві ритми-в голові.
Якщо хочеш,то мене забудь.
Я знайду себе й тебе в собі.
Небо голубіє навіть там,де холод.
Сонце посміхнулось НЕ мені.
Я...Я мрійник?Ні,я лиш простий філолог,
Що сплітає думи весняні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725484
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.03.2017
автор: Ольга Швидка