Самі собі зіткаємо події

Самі  собі  зіткаємо  події
І  вишиєм  барвисті  килими.
Червоного,  яскравого  світ  мрії,
І  ніжності  пастельні  кольори...

Що  спокоєм  душі  переплелися,
Де  завтра  рідним  сонцем  назавжди!
Ніхто  не  крикне  в  плечі  зупинися,
Благаннями  ятрючими,  не  йди...

Зеленого  надії,  ми  кохані!
Де  б'є  кохання  пристрасним  ключем...
Де  поцілунки  долі  є  жадані,
У  вічності,  що  безкінечним  днем...

Блакитності...  безхмарнє  синє  небо,
Руками  щастя  тихо  обіймем...
Журам  усім  шепочемо  не  треба...
Хоч  ниє  ще  минулим,  стиглий  щем...

Я  знаю,  ти  не  хочеш  відпускати!
І  я  не  хочу,  Мойрам  всім  на  зло,
Ми  будемо  до  подиху  кохати,
Останнього  і  щоб  там  не  було...

Самі  собі  зіткаємо  події
І  вишиєм  барвисті  килими.
Червоного,  яскравого  світ  мрії,
Де  кольори  всі  разом  то  є  ми...





адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725321
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.03.2017
автор: Квітка))