Срібляться хвилі весняні, принишкло плесо,
А у заквітчанім човні й чомусь без весел
Через роки закохані зустрілись знову
Оповила серпанком їх ріка любові...
Пр:
Мов у вісні взяла в обійми загадкові
І понесла у вир подій ріка любові,
Ріка надій, весняних мрій, ріка спокути
Не обійти її ніяк, не позабути.
Купались в променях весни, неначе діти,
Немов краплинки з бурштину зоріли квіти,
Вони ж удвох пливли у зорянім просторі,
Обоє юні в ніжних пелюстках любові.
Пр:...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725176
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.03.2017
автор: Галина Р