Один iз сотнi*

Буває  друг,  –  говорив  Сломон,  –
який  навіть  більш,  ніж  брат.
До  зустрічі  з  ним,  існує  закон,
ти  схибиш  сливе  стократ.
Всі  майже  із  сотні  в  твоїй  душі
угледять  лиш  власний  гріх.
І  тільки  один  у  повній  глуші
підніметься  проти  всіх.

Та  ні  спокуса,  ні  навіть  мольба,
дружби  не  дасть  у  житті.
Майже  всі  з  сотні  підуть,  як  юрба,
доки  їм  це  по  путі.
Поки  їм  світить  слава  твоя,
вабить  промінь  удачі.
З  сотні  один  лиш  зімне  своє  я,
мовчки  і  не  заплаче.

Будуть  відкриті  для  друга  завжди
настіж  гаманець  і  дім.
Сміло  повідаєш  те  йому  ти,
про  що  не  скажеш  другим.
Всі  майже  із  сотні  стануть  крутить,
бачачи  свій  лише  зиск.
Тільки  один  душу  схоче  відкрить
й  натяків  жодних  на  тиск.

Знають  обидва  буває  пора  –
треба  сліпа  довіра.
Друг  щоб  за  друга  став  ніби  гора,
щоб  панувала  віра.
Всі  майже  із  сотні,  почувши  грім,
схочуть  сховатись  в  кущах.
Вірним  тобі  буде  тільки  один  –
в  пекло,  в  петлю,  без  плаща!..

22.03.2017

[i]*  Спроба  перекладу  чи  за  мотивами  твору  Редьярда  Кіплінга  „Сотий“.[/i]

Редьярд  Киплинг
СОТЫЙ
Бывает  друг,  сказал  Соломон,
Который  больше,  чем  брат.
Но  прежде,  чем  встретится  в  жизни  он,
Ты  ошибешься  стократ.
Девяносто  девять  в  твоей  душе
Узрят  лишь  собственный  грех.
И  только  сотый  рядом  с  тобой
Встанет  –  один  против  всех.
Ни  обольщением,  ни  мольбой
Друга  не  приобрести;
Девяносто  девять  пойдут  за  тобой,
Покуда  им  по  пути,
Пока  им  светит  слава  твоя,
Твоя  удача  влечет.
И  только  сотый  тебя  спасти
Бросится  в  водоворот.
И  будут  для  друга  настежь  всегда
Твой  кошелек  и  дом,
И  можно  ему  сказать  без  стыда,
О  чем  говорят  с  трудом.
Девяносто  девять  станут  темнить,
Гадая  о  барыше.
И  только  сотый  скажет,  как  есть,
Что  у  него  на  душе.
Вы  оба  знаете,  как  порой
Слепая  верность  нужна;
И  друг  встает  за  тебя  горой,
Не  спрашивая,  чья  вина.
Девяносто  девять,  заслыша  гром,
В  кусты  убечь  норовят.
И  только  сотый  пойдет  за  тобой
На  виселицу  –  и  в  ад!
Перевод  Г.Кружкова


©  Copyright:  Александр  Мачула,  2017
Свидетельство  о  публикации  №117032211878  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725077
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 23.03.2017
автор: Олександр Мачула