Розкривати горіх життя потрібно лише обома руками,
Ухилившись від виконання військових повинностей,
Поступово звільняючи від мішури та вечірок голос.
Не стаючи дешевою карткою із кількома нулями
І віднайшовши у серці достатньо сміливості,
Щоб протиставити срібло очей золотистому Уроборосу.
Розкривати горіх життя потрібно без будь-яких інструментів,
Що залишають на ньому сліди та подряпини,
Хоч неможливо торкнутись вогню без опіків.
Пам'ять - це те, що не вийде ні викинути, ні стерти,
Тому, набираючи у кишені криваві камені,
Ти неодмінно впадеш...за рік або сорок років.
Хоч розкрити горіх життя насправді ніхто не зумів ще,
Відомо, що деякі вчені шукають розгадку століттями
І станом на двадцять перше, не прогнозують покращень,
Я знаю, що на такі запитання відповідають найкращі вірші:
Щастя - це почуття, що клекоче у грудях неповнолітніх
Під час поцілунку ввечері на автостанції Дачній.
І все.
P.S. Не знаючи, що таке щастя, я знаю, я точно знаю, без чого його немає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724952
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 22.03.2017
автор: Олександр Ткачинський