Жоден початок не має продовження.
Задумайся, любий, чому воно так!
Ми тільки невдачами нашими схожі;
Все решта - ілюзії в наших вустах.
Нехай я повторюю про справедливість,
Нехай не підкину в багаття гілок,
Ми маємо те лиш, чого заслужили.
Все решта - відлуння думок.
Себе запевняю:назустріч ні кроку,
І моя байдужість - тобі аномальна;
Хоча вона має не більше пороку,
Ніж деякі наші діяння...
Та тільки ти підеш - й усі постулати
Розсіються, як дощовії хмари
Ти будиш в мені цілий драмтеатр;
Ти всю мою сутність вводиш в оману.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724536
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.03.2017
автор: Катерина Трач