А пам'ятяєш березень далекий,
Коли до серця мати пригорнула?
Додому поверталися лелеки,
Вітри надії й творчості війнули.
- Здоров будь, предок Розеслава.
Маленький син великого народу.
Живи по правді - знайде тебе слава,
Талант до праці візьмеш в нагороду.
Радість дитинства. Ти її пізнав
В Романівці, від нас так недалечко.
Красою жив, і в неї ти пірнав.
Смерть батька ж ранила сердечко.
Навчання. Перша твоя збірка.
Школа. Усміхнені дитячі лиця.
Далі на стійкість перевірка
У "бупрі" - Лук'янівській в'язниці.
Лишається ж альтернатива:
Смерть чи покора супостату.
Правда у того - в кого сила,
А ти повинен обирати.
І довелось тобі писати офіційне,
Про ті "Сересерівські" часи.
В душі ж томилося ліричне -
Море любові і краси.
Неслись роки. День смерті вже настав.
А скільки ще здійснити ти хотів.
Poeta Maximus, ти ж так життя кохав.
Мов річка біг, птахом увись летів.
До тебе, Рильський, сьогодні я звертаюсь.
Навчаюсь слова доброти.
Життя твого уроки пам'ятаю,
Іду до серця чистоти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724333
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.03.2017
автор: V.Iva