Заплакав тихо липневий вечір,
Омив сльозами вишневий сад.
Цей сум сьогодні, такий доречний,
Такий доречний мінорний лад.
Усюду люди та парасолі.
Здається, світ поспіша кудись,
А десь лунає стара віола,
Неначе просить цей світ: "Спинись!"
Спинись на хвилю, послухай літо.
Куди спішити в такі часи?
Навчись дощам у журбі радіти.
В дощах життєві звучать баси...
Дощі дарують жадану свіжість.
В дощах - приємний мінорний лад.
Це шле нам небо Господню милість.
Нехай нап'ється вишневий сад...
13.07.2014.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724302
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 19.03.2017
автор: Елена Марс