Кури... кури сокотіли:
— Ти диви, що натворили! Доходилася Небога.
Гляньте! Гляньте... Он дорога вже протоптана.
Хвиляста... Ой була ж там Зозуляста!
Все до Півника ходила, до сусідського... Носила,
видно, зернятка смачні. Це він їй співав пісні!
Тепер діточки малі, цілий виводок малечі. І усі
на мами плечі!
— Ка-р-р! — тут Ворон прокричав.Чому ж Півень
ловив Ґав?
Говорити ж Півень звик:
— Стережу я свій Курник!
По стежині тій ходив той, хто Мурочку любив.
Та кури всього не знали, бо вночі вони всі спали.
Через тебе з когось сміх? Знай, це є великий гріх!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724277
Рубрика: Байка
дата надходження 18.03.2017
автор: Надія Башинська