Сестричко, вітаю тебе з твоім днем.
Хоч, мабуть, тобі не до цього...
У серці твоєму і біль є, і щем...
Який вже не згасне ніколи.
Від втрати такоі захочеться здатись,
Вона руйнівна, мов цунамі.
Але попри все - ти повинна триматись,
І бути опорою мамі.
Жахливий дарунок.. І як із цим жити?,
Ти ж так сподівалась на свято..
На жаль ми не взмозі нічого змінити..
Ніхто не поверне вам тата.
Та знаєш, я вірю, що він буде з неба
Дивитись на вас, берегти..
Не плачте за татом, йому сліз не треба..
Сльозами ж хіба помогти?..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724201
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.03.2017
автор: Svetok