Світанок, потім сонце у зеніті, настане вечір і засяє зоре-град. Життя біжить, як кіноплівка, за кадром кадр.
Фрагменти днів складаються в роки, час без упину все складає у сценарій, у когось – листопад подій, а в інших - лиш гербарій. Хтось пожинає щедрий урожай, а в декого - безпліддя у фіналі…
Що там мене чекає на межі – прозріння чи туманні міражі?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724135
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 18.03.2017
автор: ОЛЬГА ШНУРЕНКО