Безсилої люті так спрагло напитись...
А що як назавжди лишиться в душі?
Не хочу отрути, ти дай зупинитись,
Бо я розчиняюсь, бо я на межі..
Чого ти колишеш, мене, безпринципну,
В долонях спокою, як я все ще та...
Що була колишня, лиш біль свій затисну,
Роз'ятрені сльози, страшна німота...
Та все одно душать, я хочу кричати,
Безсилої люті дороги образ...
Чого ти тримаєш, я хочу ридати,
Неначе ці сльози впадуть в перший раз...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=723998
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.03.2017
автор: Квітка))