Я для тебе побуду зимовим горем.
Хай поїде твій дах за моїм навздогін...
Хто я? Зло? Психотропна твоя мандрагора?
Димедрол? Спазмалгон? Чи простий анальгін?
Хто? Прокляття твоє? Може благословення?
Біль чи жаль? А чи просто розвага душі?
Я, бува, відчуваю твої «одкровення»...
Наче всі ті думки - то мої, не чужі...
Я для тебе побуду миттєвим сміхом,
Зрозумілим, простим, без питань і жалю
А за тим все зійде, з першим таненням снігу
Все зійде, я ж не хвора, тебе ж не люблю...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=723982
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.03.2017
автор: Альвіна Єрух