Я врешті виросла. [i]Hi*,[/i] Алісо!
Тепер, сховавши руки в кишені,
Гуляю садом, рахую кріси,
Двоствольні часом, [i]my little[/i] Алісо,
Оті, що спалахом по мішені.
Я врешті виросла. [i]Ні[/i], Алісо!
В саду троянди червоні, baby,
На них метелики – озирнися! –
На душі схожі, [i]my little[/i] Алісо,
Оті, що пурхають прямо в небо.
Я врешті виросла. [i]Hi[/i], Алісо!
Вже може казка скидати маску.
Чешир не зрадив свойого лісу,
Він не злякався, [i]my little[/i] Алісо,
Посивів просто – й усе! – дочасно.
Я врешті виросла. [i]Hi[/i], Алісо!
Змінили графік координати.
У біганині немає смислу:
Все непостійне, [i]my little[/i] Алісо,
Стабільні тільки біда і втрати.
Я врешті виросла. Знаєш, дивно
З тобою бути одного зросту.
Бери на руки, [i]my little[/i], Діну:
Навколо – бачиш? – самі руїни,
[i]Where life is nothing*…[/i]
____________________________
Hi - привіт.
Where life is nothing - де життя нічого не варте.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=723882
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.03.2017
автор: ptaha