Україно, рідна ненько,
Чом же знов дрімаєш,
Олігархів знову жменьку
На собі тримаєш?
Досить сльози проливати –
Час мечі вже брати,
Промосковську дику вату
Відправить до «брата».
Пора гнати з України
Челядь і гаранта,
Щоби душу не труїли –
Пруть хай під куранти.
Кумів, сватів, іже з ними –
Практика відома,
Щоби нам не боронили
Вільно жити вдома.
Доки ж будеш, Україно,
Цю ганьбу терпіти,
Розправляй свої коліна,
Обери еліту.
Щоби жити по закону –
Без «сліпеньких трастів»,
Без принижень, без поклонів,
Працювать – не красти.
15.03.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=723826
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 16.03.2017
автор: Ганна Верес