Розпинають Україну

Розпинають  Україну
Іроди  прокляті…
Народ  знову  на  колінах
Стогне  в  рідній  хаті.
Україна  воріженькам  –
Чужая  землиця…
Для  нас  вона  рідна  ненька
З  долею  вдовиці.

Москаль  її  роздирає
На  шмаття  зі  сходу,
В  борні  із  ним  умирає
Кращий  цвіт  народу.
Тисячі  життя  поклали,
Сотні  –  у  полоні…
Влада  ж  нишком  згаптувала
В  офшори  мільйони.

Чи  не  пора,  добрі  люди,
Тих  бариг  прогнати,
Гірше  жити  вже  не  будем.
Кожен  має  знати:
Найсвятіше  –  то  є  воля
Й  Україна-мати,
Хто  ж  чинитиме  сваволю,
Станемо  карати.
13.03.2017.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=723681
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 15.03.2017
автор: Ганна Верес