Василь весь вік прожив без жінки,
Любов була лишень до пляшки,
Та їй одній був вірним тільки,
З чарчиною не розлучався.
Ще зранку бігав по селу
Де б це позичить грошеняток,
Щоби придбать хоча б одну
Її, таку жадану пляшку.
До спраглих губ її прикласти,
"Смоктати" звідтіля "нектар",
На молодиць не задивлявся.
-Навіщо це мені? -казав.
Ото таке в житті буває,
Одна лиш назва "чоловік",
Візьме плящину він під бік,
Про жінку навіть не згадає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=723600
Рубрика: Гумореска
дата надходження 15.03.2017
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський