Знову сонечко встає,
Знов пора мені вставати,
Знов стаю я на молитву,
Щоби Бога прославляти.
Стаю я знову на молитву,
Мені важливі ці слова
Беру я ніжно, наче скрипку
Великого Псалтиря.
І ллється пісня моя до Бога
За гори, небо і луги.
Я молюсь, каюсь до Бога мого
За всі мої гріхи.
І весело соловей співає,
Підспівує в гаю.
Хоч слів моїх він не знає,
Зі мною Богу віддає хвалу.
Хвалити Бога не перестану,
Бо солодка пісня ця.
Моя душа з самого ранку,
Шукає свого скрипаля.
https://paissy.jimdo.com/
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=723414
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 14.03.2017
автор: Нагорний