Коли я вже не буду гостя в цьому світі
І на той світ піде моя душа -
Згадай мене, що я була у цвіті
І кожен день з усмішкою жила.
Згадай моє обличчя, голос, руки,
Згадай, і помолись за душу -
Тільки не плач,
Не треба цього!
Я знаю, що когось ця смерть буде боліти довго,
Когось не буде.
Ти будеш чити голоси:
"Була і вже нема..."
І ти згадаєш всі слова,
І всі моменти, які були також пов'язані зі мною.
Але пройде ще пару років
І ти забудеш вже мене,
Ти не згадаєш всіх моментів,
Але спасибі і за те.
І ще! Коли ти будеш мати час
Згадай ти просто, що була така,
Якої більш ніколи вже не буде...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=723288
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 13.03.2017
автор: Nora