Не сплю, в думках вирує прожите життя,
Перевертаю з голови до ніг свої помилки,
Все зважую, в душі іде безжалісна війна,
А я у стороні як сирота, дивлюсь на ці картинки.
Тріпоче серце, щось безглуздо там кричить,
Все нарікає, що його в кайдани закувала,
А по щоці малесенька сльоза бринить,
Душа також мені свої всі шрами показала.
Не сплю, запеклий бій перед очима як кіно,
А сьогодення як в тенетах, щось собі бормоче,
Я то в майбутнє, то в минуле дивлюсь заодно,
І відчуваю, що втрачаю спокій неохоче.
Враз щось торкнулося мене із ніжного пера,
З моїх грудей посунуло плиту, що давить,
Почула пошепки я Ангела слова,
"Відкинь тривоги вбік, Господь усе направить"
Лю...
12.03.2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=723258
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.03.2017
автор: Лю