Та тут не змінеться нічого,
Тікай від отчого порогу
Хоч свято вір у свого бога,
Бач тут не змінеться нічого.
Сиди й чекай поки пройдуть
Важкі часи твоєї втоми
І сльози ті що марно лив
Нікому більше не нужні.
Серед людей тільки тобі
Цей світ не буде довподоби,
(Ніколи Суд не буде божим),
А ти на вік свій будеш з ним.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=723070
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 12.03.2017
автор: Еней