САДИ МОЄЇ ДУШІ

В  маленькому  автобусі  розмова  –
Про  сад  вишневий,  хату  край  села...
Слова  знайомі,  тема  вже  не  нова,
Чому  душа  так  світло  розцвіла?

А  ось  чому.  Бо  велася  розмова
Не  в  українській  рідній  далені,
А  на  Колимській  трасі,  де  окова
Людей  тримає  в  золотій  імлі.

Співала  рідна  мова  солов’ями,
Там,  де  ніколи  птах  той  не  співа,
Усміхнено,  жіночими  вустами,
Віршом  співала  мова  Кобзаря.

Мов  сонечко  торкнулося  віконця,
Мов  враз  зима  на  весну  перейшла,
Бо  в  ту  хвилину  в  серці,  аж  до  донця
Садами  Батьківщина  розцвіла.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=723035
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.03.2017
автор: Креминская Светлана