Час тільки рани зціля

Нічка  посіяла    
зорі
В  полі  нічному,    
німім.
Води  вночі    
непрозорі.
Ранок  іще    
не  димів.

Верби  тут  сплять  
 і  тополі
В  передранковій    
імлі,
Голоду  свідки    
й  неволі
Тут,  на  вкраїнській    
землі.

Старість,  мов  зраджена  
доля,
Зморшки  в  корі    
пише-рве,
Ранить  щоразу  
  свідомість
Тим,  хто  між    
нами  живе.

Стиха  шепоче    
стежина
Про  найстрашніші  
роки,
Як  Україна    
тужила
І  не  роки,    
а  віки.

Скільки  ж  тут  сліз    
пролилося.
Знає  і  небо,    
й  земля,
Вітер  цілує  
 колосся.
Час  тільки  рани    
зціля…
3.12.2013.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722849
Рубрика: Історична лірика
дата надходження 11.03.2017
автор: Ганна Верес