Тарас вічний

Знов  піднімися,  Тарасе,
З  ночі,  з  могили  устань,
Бачиш  земля  простяглася
Вільна  від  мук  і  страждань.

Зникли  хатки  саморобні,  
Зникли  серпи  і  вози,
І  селянин  наш  сьогодні
В  праці  не  має  сльози.

Встань,  подивися,  де  злидні?
Пан  із  нагайкою  де?
Вільна  людина  сьогодні  
Збіжжя  комбайнами  жне.

В  нас  не  блука  Катерина
В  пошуках  правди  й  добра,
В  догляді  кожна  людина,
Кожна  дитина  й  сім`я.

Вільні  і  рівні  народи  -
В  полі  гудуть  трактори,
І  під  зорею  свободи
Наші  цвітуть  прапори.

І  у  сім`ї  цій  великій,
В  вірній  і  новій  сім`ї,
Пам`ять  про  тебе  навіки,
В  шані  всі  твори  твої.

Ти  ніби  й  зараз  присутній,
Поряд  із  нами  живеш,
І  в  європейське  майбутнє
Разом  з  народом  ідеш.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722803
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 11.03.2017
автор: Анатолій Сулим