Коли остання зірка вранці
Залишить врешті небосхил –-
Роса нанижеться на трави,
Нічним вітрам забракне сил.
Піднімуть голови кульбаби,
Щоб загудів бджолиний рій.
А солов’ї, незнавши втоми,
Розбудять весь пташиний рід.
Загомонять будинки міста .
Фіранки світло впустять в дім.
І тільки втомлені дороги
Не встигнуть приховати дим.
І запульсує серце вулиць,
Хоч нещодавно ти і я
В нічному сні зірки лічили...
Та день новий збудив життя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722799
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.03.2017
автор: Світлана Петренко