Асоціативне до
Шон Маклех: «Людські слова»
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648465
«Ну що б, здавалося, слова...
Слова та голос - більш нічого.
А серце б'ється - ожива,
Як їх почує!»
Т. Шевченко*
Людські слова...
Прості й величні,
З трибун, чи в тихому кутку,
Сміливі, радісні, скептичні,
Юнацькі й з віком ексцентричні,
Терпкі і з присмаком медку, -
Усі вони - багатство мови,
Велике дзеркало віків
Із відображенням здоровим
Товстих тлумачних словників...
Та хочу чути не окремі
Веселки кольору слова,
Хай навіть у гучній поемі,
А думку зрілу!
От дива,
Усі навчились говорити
Й писати рівно у рядки
Чому ж так тяжко в світі жити
Й нема думок-волошок в житі?
На жаль,
Полова й будяки...
Одні і ті ж слова повсюди
Використовують повсяк,
Одні і ті ж навчені люди
Щодня в макулатури груди
Складають пошесті мертвяк,
Усі вони - то брак освіти,
Що викликає співчуття
Із неможливістю терпіти
Провладний суржик, як сміття...
Та маю щире побажання
Ту ахіллесову п'яту
Перетворити на Кохання
У римах душ людських!
Просту
Ідею чути гумор клена
Й старого явора слова
І мрії ясена зелені,
По-філософськи десь шалені!
На жаль,
Я вірю у дива...
11.03.2017
*«НУ ЩО Б, ЗДАВАЛОСЯ, СЛОВА...»
Тарас Шевченко. Зібрання творів:
У 6 т.-К., 2003. - Т. 2: Поезія 1847-1861. — С. 94-95; 605-606
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722786
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 11.03.2017
автор: Serg