Не зачепити б небеса…
Весна надвисоко співає,
Роса на хмарці, мов сльоза,
В ній – радість лету. Так буває,
Коли холонуть у світах,
Рясні зірки на сонця віях,
Коли у грудях – ранній птах,
В очах і в пам`яті ясніє,
І тягне в мандри дальня суть,
І небеса не хочуть сісти,
І всі стежки, як в Рим, ведуть,
В бентежне проліскове місто…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722303
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.03.2017
автор: Стяг