В цілунки огортаєш мої коси,
У душу рвешся з кожним вітерцем,
І поглядом купаєш ноги босі,
Замерзлу душу вигрієш вогнем.
Від дотику твого́ весні́ю, кві́тну,
Від твоїх слів я пнуся догори,
Як паросток до неба тягне віти.
Ти ще і ще зі мною говори!
Тримай мене у себе на долонях
І подихом наповнюй до країв.
Тебе шукаю поглядом, як сонях.
Ти мо́ї очі з тисячі зустрів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722272
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.03.2017
автор: Надія Галябарда