В природі цей не визначений час:
Зима сховалась десь аж за горою,
І горобець, худий, щось цвірінчав,
Боявсь назвати пору цю весною.
Ще не стріляли в небо пшениці,
Земля легеньким димом парувала,
Дрімали в лузі, мокрім, чебреці,
Зозуля з того літа не кувала.
Весна ще там була, ізвідки приліта,
Та всі були готові її стріти:
І сонце, й води, і земля, свята,
Але найбільш її чекали діти.
23.10.2012.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722227
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 08.03.2017
автор: Ганна Верес