Серед міської площі стояв один скрипаль,
Торкався струн майстерно – і музика лилась.
Але одної днини зустрілись з ним удвох,
Тепер лунає скрипка для серденька мого.
Заграй мені скрипалю, за душу зачепи,
Хоч серденько ще крають мелодії твої.
І хай струни торкнеться твоя тонка душа.
Скрипалю мій, скрипалю, ти пісня і життя!
Коханням наповняє мелодії свої
Скрипаль, що тонко грає, для серця і душі.
І скрипка щемно плаче, сміється водночас –
Скрипаль для мого серця цю музику писав.
І так посеред площі стояв собі скрипаль,
Щоднини він для мене мелодії всі грав.
Коханням наповнялись взаємні почуття,
До серденька торкалась скрипалева душа.
© Тетяна Гриндула 22 лютого 2017 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722141
Рубрика: Авторська пісня
дата надходження 07.03.2017
автор: Гриндула Тетяна