Я у небі живу. Хочеш, вір чи не вір,
Там — мій дім і безмежная воля.
Наче в морі пливу, і торкаюся гір,
Тільки тут моє місце і доля.
У промінні сія біла постать моя,
Блиски сонця пронизують тіло...
Місяць очі схиля, каже, що я — твоя,
І полине мій дотик несміло...
Я — хмаринка-маля, неземне янголя,
Поцілунком скроплю твою шию...
Упаду на поля, хай зітхає земля,
І дощем тебе рясно омию! 2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=721858
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.03.2017
автор: Lana P.