Пропливають кораблі із хмар,
а вітрила заміняють промені.
Сумно і жаль.
Очі втомлені.
Виглядає із свого берега
регата ту ,котра мрія.
Перший дощ,що
веселку посіяв.
Крила мигнули поміж хвиль.
Вітер тримає курс.
Компасом служить пульс,
що пробивається крізь
сплетіння сухожиль.
Тиша немов музикант-
підігрує в такт.
Хмаро-кораблі пропливають
між руки-гори Атлант*.
*Атлант-титан,що тримає на своїх плечах небесне зведення,як покарання за повстання проти богів-олімпійців.Був таким чином покараний Зевсом.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=721749
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.03.2017
автор: БЕЗ