Піснями її боронив

У  горах  де  наші  судини..
Де  Мавки  колишуть  красу.
В  блаженному  Сні  Буковини,
На  землю  прийшов  Івасюк.

Як  лицар  зійшов  козаченько,
Від  сну  нас  тоді  розбудив.
Вкраїни  дитя…  -  соловейко,
Чужинців  до  сказу  дражнив.

Словами  Русиноньку  славив,
Піснями  ж  її  боронив.
Та  вирвали  серце  шакали,
За  те,  що  для  світу  явив.

І  плакало  небо  і  схили,
Слізьми  бог  Украйну  умив.
За  те  КаДеБісти  убили…
Що  надто  її  він  любив.

Весна  у  дібровах  на  дворі,
Там  знову  чугайстри  в  гаю.
І  промені  гріють  узвори,
Без  нього…  він  в  божім  Раю.

Музична  душа  України,
Естради  вкраїнської  птах.
Душевні  пісні  солов’їні,
Вже  звідти…  несеш  по  світах!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=721671
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.03.2017
автор: Дідо Миколай