Ковтати ми уже втомились…
В прокуратурі розродились.
З’явився знову в царстві варг,
Під слідством новий олігарх.
Та, як не раз уже бувало,
На..БУ щічки надувало.
Черговий виплодок Орди,
Теж не збирається туди.
Знов, як ведеться придурився…
Чи мо’ із горенька напився.
Прийшла беда не веселиться…
Прийдеться може поділиться.
Сидить під вікнами конвой,
Народу хавать… нє впервой.
О, боже шуму, люде Ірод…
Такий затриманий… НАСІРО.
А ну… НАБУ ти хто? Стоять…
Там адвокатів двадцять пять.
В долярах знають бо вагу…
Худоба служить «бідаку».
А там… в судах такі ї ж хали,
Шо на Закон давно нас.али.
Манто вдягли на сірячину…
Кормити ж треба чимсь скотину.
Навчив діток лукавий Бог…
Усьо рішаєт дємонГог.
Лишився досвід з енгебє…
Як треба сходять й під себе.
Від бога їхнього і ласки,
Як груші падають з коляски.
Худобі й дурню піруєт…
Як треба знімуть і браслєт.
Інсульт, катетери… інфаркти,
Незаперечні в бидла факти.
І знов ворюги недосяжні…
Подовжать строки… - дії важні.
І не беруть паскуду вроки…
Та що ж це твориться й допоки.
Та схаменіться врешті люде…
Вас зневажає просто юде.
Невже нема в вас голови,
Та прокидайтеся хлопи…
Людьми прикинулись клошари,
Пора відправить їх на НАРИ!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=721490
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.03.2017
автор: Дідо Миколай