Пройшовши шлях здавалось нездоланний,
Зробивши все, як думав, як хотів,
Дивившись в очі правді окаянній,
Одну лиш річ, зробити не зумів.
Ну не зумів, навіщо сумувати?!
Потрібно жити далі, геть думки дурні,
Побачиш, колись світ весь буде спати,
А ти в той час співать пісні.
І стане легше на душі твоїй,
Ти будеш кращим, насолоджуючись на висоті,
Людьми, які не мають сенсу існувати,
В думках лиш жити, жити... виживати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=721423
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.03.2017
автор: A. V.