Як була малим дитятком молодість,
Та серед людей вона гуляла.
Веселе і таке щасливе життя,
На трохи мені подарувала.
Підросла то, моя молодість, скоро,
По іншому глянув я на світ, навколо.
Відчув що таке любити-кохати,
Що таке кривда, і як важко прощати.
Дорослою молодість моя стала,
До певної мети зажди направляла.
І дорогою разом ми ступали,
Ні в право , ані в ліво ми не звертали.
Та незабаром настала оця пора,
Оглнувся,- а молодості то нема.
У даль полетіла розправивши крила,
І на прощання голову посріблила.
Де ж ти, молодосте моя, гуляєш?
Може мене вже й не пам'ятаєш?
І тільки в солодких спогадах моїх,
На мить, до мене ще завітаєш...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=721311
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 03.03.2017
автор: dashavsky