Поезію словами вишиваю,
Що в самій глибині лежать душі,
Сумлінням кожне-кожне вимиваю,
Щоби світилось Правдою в вірші.
Я мудрості в народі назбираю
Не для краси, звичайно, – для життя,
Що скоро зацвіте у нашім краї,
В пошані буде матір і дитя.
Закутаю слова в рушник любові,
І простелю стежину із надій.
Угоду укладу з Великим Богом,
Щоб мій народ не плакав, а радів.
Колись утихомирена, у небо
Злетить душа, щоб край цей берегти.
Народе, я звертаюся до тебе:
Сьогодні уже стань єдиним ти!
20.01.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720592
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 27.02.2017
автор: Ганна Верес