Про гріх страшний бабуся говорила,
Коли дивились ми на місяць вповні:
«Там піднімає брата брат на вила,
Це заздрість знищила устої кровні».
Цей гріх з Адама на віки відбився,
Хоч остороги всі часи звучать:
«Проклятий Богом буде братовбивця,
На кожного чатує Каїна печать!»
Борис і Гліб, святі сини Святого…
Їх брат убив, щоб князем буть єдиним.
Жорстокий кат із княжої родини,
Цей монстр, з жадобою єства пустого.
Розкол релігій у середньовіччі
Перетворив єдиновірців у катів.
І гинули в кривавім протиріччі,
І нищили, одурені, братів.
Палає світ в суспільних потрясіннях.
У революціях, у громадянських бійнях.
І потрапляють, молодь особливо,
У жорна сатани, в криваве мливо.
Іде до Апокаліпсису людство…
Пора вже без гріхів життя почать!
Щоб в світі розцвітало життєлюбство,
Щоб зняти з себе Каїна печать.
Лютий, 2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720446
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 26.02.2017
автор: Володимир Дивнич