Як свічка, грудень тихо догорів,
Димок згубився в ароматі хвої.
Нова дорога довжиною в рік
Пружиниться незайманим сувоєм.
Та скоро по розгорнутій, по ній
Покотиться життєва колісниця.
Десь там на віражах і крутизні
Себе і нас попробує на міцність.
Не скрізь асфальт проляже. Пилюга
На нас чатує, терни на обніжку,
Та ми повинні встоять на ногах
Й нізащо з рук не випустити віжки.
Нехай трясе і вітер хай дзвенить –
Ми волю не розвієм по зернині!
Ми будем пам’ятати кожну мить,
Що з нами в колісниці – Україна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720380
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.02.2017
автор: Ніна Багата