Ми мерехтіли вдвох,під цим покровом ночі,
На небі тьм'яні зорі,які із них живі?
Твій видих це мій вдох,знов закриваєш очі,
Зітри з мого лиця ці краплі дощові.
Весняний вітер віє й усі думки стирає ,
В безмежнім морі хмар потонуть кораблі.
Хто щирість взимку сіяв,любов свою збирає
Коли повернешся, лелеко, з малюнком на крилі?
Заснули всі,лише дерева,шумлять десь там в далечині,
Десь падають комет вогні .
Обіймів згасла вже потреба,спимо в теплі, хоч крижані,
І сонця схід зустрінемо одні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720372
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 26.02.2017
автор: Моряк