Ніч розпустилась дивним бутоном,
Напахтилась трунком весняним,
Вибіг місяць із-за рогу дому,
Сяйвом обілляв її ясним.
Зорями запорошила небо,
Розтріпала по траві росу,
Розігнавши хмари понад ставом,
Задивилась на свою красу.
Десь узявся вітерець-гуляка,
Промигнув униз повз верболіз,
Хвилі розігнав по всій дзеркалі
Та й усю красу нічну розвіз.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720325
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 26.02.2017
автор: Світлана Ткаліч